Різниця
У справах про наклеп важливо розуміти різницю між:
констатацією фактів
якщо оскаржувана заява чи публікація стверджує факти, автор або особа, яка її опублікувала, повинні довести в суді правдивість цих фактів.
та думками
якщо оскаржувана заява чи публікація є чиєюсь думкою, автор або особа, яка її опублікувала, повинні довести в суді достатність фактичних підстав для її обґрунтування.
Факти
Факти — це інформація, яку можна об’єктивно перевірити й визначити як правдиву чи неправдиву. Тому, якщо ви констатуєте факти, які інша особа оскаржує як неправдиві, вам доведеться довести, що ці факти правдиві.
приклад Якщо ви публічно заявляєте, що певна особа дала хабар міському голові, щоб кампанія цієї особи перемогла в публічному тендері, ви мусите довести правдивість цього твердження.
Погляди
Думка або оціночне судження — це суб’єктивна думка особи про певну подію чи особу. Вона сформована на основі доступної людині інформації. Оціночне судження є суб’єктивним, і тому ніхто не може об’єктивно перевірити або довести, правдиве воно чи хибне.
Однак це не означає, що критичні оціночні судження про людину не повинні мати жодного зв’язку з реальністю. Критичні думки, особливо висловлені в образливій формі, можуть бути надмірними, якщо не мають достатнього фактичного підґрунтя.
приклад Якщо ви публічно критикували когось і назвали цю особу «брехуном», від вас не можна вимагати доказів правдивості цієї думки. Однак ви повинні мати можливість навести принаймні деякі факти на підтвердження думки про те, що ця особа збрехала.
Фактичне підґрунтя
Ступінь фактичної обґрунтованості залежить від того, наскільки серйозними є звинувачення. Його слід оцінювати в кожному випадку окремо. Чим серйознішим і точнішим є звинувачення, тим точнішим та надійнішим повинно бути його фактичне підґрунтя.
приклад Якщо ви публічно заявляєте, що хтось є злодієм, ви повинні мати переконливу фактичну базу на підтвердження своєї думки.
Оцінювання
Щоб відрізнити факти від думок, важливо брати до уваги не лише буквальне значення слів, а й:
- контекст відповідних тверджень,
- їхнє сприйняття аудиторією,
- зміст, якого їм надає автор.
У багатьох випадках важко сказати, чи є певне твердження думкою або констатацією факту. У тих випадках, коли оціночне судження близьке до констатації факту, від автора тверджень або особи, яка їх оприлюднила, можуть вимагати не доведення правдивості думки, а надання фактів, достатніх для її обґрунтування.