Навіть якщо порушник помилково сприймає жертву особою, яка має певні ознаки (характеристики), що є джерелом упереджень для порушника, таке правопорушення все одно вважатиметься злочином на ґрунті ненависті.
При визначенні того, чи може правопорушення вважатися злочином на ґрунті ненависті, насправді важливіше зрозуміти, чи були дії порушника обумовлені прагненням висловити ненависть до осіб з певними ознаками (характеристиками), аніж з’ясовувати, чи дійсно потерпілі їх мали.
Навіть коли потерпілий не має ознак, щодо яких порушник має упередження, таке порушення все одно повинно вважатися злочином на ґрунті ненависті.
приклад На жінку на вулиці напав зловмисник, тому що вона носила хіджаб. Мотивом порушника було уявлення про те, що ця жінка є мусульманкою, хоча вона є атеїсткою та носить хіджаб як аксесуар.
Необхідно пам’ятати, що такі злочини зазвичай спрямовані не на конкретні жертви з особистих міркувань, а на спільноту, що поділяє певні спільні характеристики. Злочини на ґрунті ненависті також є способом трансляції певного повідомлення не лише жертві, а й ширшій спільноті, до якої вона належить. Тому, навіть коли порушник помилково обирає жертву, яка не має відповідних характеристик, такий злочин є тяжчим за злочин, який не має мотиву упередження.