Свобода вираження– основоположний компонент демократії. Вона надає кожній людині можливість дотримуватися різних поглядів і виражати їх, одержувати й передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади, а також отримувати доступ до інформації.
Свобода вираження поглядів гарантує право кожного, зокрема засобів масової інформації, брати участь у вільних політичних дебатах. Вона гарантує поширення різних поглядів, а також реалізацію демократичних процесів за участі громадянського суспільства. Вона також необхідна для втілення принципів прозорості й підзвітності, важливих для розвитку прав людини та їхнього захисту. Для ефективного здійснення свого права на громадську участь суспільство повинне мати доступ до актуальної інформації. Тому право на громадську участь передбачає в ширшому сенсі право на доступ до інформації. Тобто громадськість має право отримувати інформацію від державних органів. Винятки з цього правила є обмеженими й необхідними в демократичному суспільстві. Дізнайтеся більше про свободу вираження і доступ до інформації в цьому посібнику.
Які бувають обмеження свободи вираження?
Свобода вираження не є абсолютним правом, а тому може бути обмеженою. Європейська конвенція з прав людини передбачає три критерії, які мають бути дотримані, щоб обмеження вважалося законним.
- Обмеження передбачене законом. У національному законодавстві існує норма, що дозволяє таке обмеження.
- Обмеження необхідне в демократичному суспільстві:
- в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки;
- для запобігання заворушенням чи злочинам;
- для охорони здоров’я чи моралі;
- для захисту репутації чи прав інших осіб;
- для запобігання розголошенню конфіденційної інформації;
- для підтримання авторитету і безсторонності суду.
3. Обмеження пропорційне (не більше, ніж необхідно для досягнення поставленої мети).