Кожен має право поширювати свої думки та ідеї, а також ділитися інформацією в будь-якій формі. У сфері прав людини це називається свободою вираження поглядів. . Вона забороняє державі та іншим членам суспільства вдаватися до цензури і її можна обмежувати лише з вельми серйозних причин.

Демократія

Свобода вираження поглядів є важливим правом людини, без якого суспільство не може бути демократичним. Це право забезпечує вільний обмін ідеями, думками та інформацією, що дозволяє членам суспільства формувати власну думку щодо важливих суспільних питань. Свобода вираження поглядів робить можливими публічні дискусії та сприяє роботі вільної та незалежної преси, усвідомленій громадянській активності та прозорому функціонуванню держави.

Сфера дії

Свобода вираження поглядів захищає майже всі способи самовираження людини незалежно від змісту чи тональності її звернення. Вона стосується різних:

  • просторів (публічного й приватного)
  • цілей (політичних, мистецьких і комерційних)
  • форм (слів, зображень та звуків)
  • медіа (фільмів, мультфільмів, радіо, телебачення та соціальних мереж)

приклад Ви можете писати коментар до статті на інтернет-порталі, грати пісню в громадському місці, розміщувати рекламу на вулиці або одягати футболку з ілюстрацією певної ідеї.

Свобода вираження поглядів захищає вас від невиправданих обмежень вираження ваших поглядів, але вона не гарантує вам доступу до засобів вираження ваших ідей.

приклад Журнал чи інтернет-портал можуть відмовити вам у публікації статті чи коментаря, а соціальна мережа може видалити коментар.

Обмеження

Право на свободу вираження поглядів є широким, але не абсолютним, і може обмежуватися. Це стається тоді, коли свобода вираження поглядів однієї людини порушує права іншої людини або цінності суспільства загалом. У подібних ситуаціях держава може законно обмежити вираження поглядів, які завдають шкоди, або покарати за них. Прикладами цього є порушення недоторканності приватного життя, наклеп, мова ворожнечі, непристойність, порнографія, порушення громадського порядку, національної безпеки, таємниці інформації, комерційної таємниці чи авторських прав.

Будь-які заходи, які обмежують свободу вираження поглядів, мають бути закріплені в законодавстві, можуть застосовуватися лише з поважних причин (виходячи з законної мети) й мають бути винятком у конкретній ситуації.

Докладніше про законні обмеження та критерії оцінювання.

Мова ворожнечі

Свобода вираження поглядів має межі й не стосується будь-яких поглядів. Мова ворожнечі не перебуває під захистом свободи вираження поглядів, а є натомість правопорушенням, що підлягає покаранню. Мова ворожнечі – це будь-яка форма підбурювання, поширення або виправдання ненависті та насильства щодо окремої особи чи групи людей за певними ознаками: раса, етнічна приналежність, стать, вік, сексуальна орієнтація, переконання чи стан здоров’я тощо. Мова ворожнечі суперечить основним цінностям демократичного суспільства, тому держава може законно запобігати їй або карати за неї.

Докладніше про мову ворожнечі.

Свобода медіа

Свобода вираження поглядів надає медіа особливі права та обов’язки. Медіа інформують суспільство з питань, що становлять суспільний інтерес, і створюють важливу платформу для громадського контролю, дискусій та роздумів. Тому незалежні медіа та якісну журналістику вважають «сторожовим псом» демократичного суспільства.

Саме завдяки цій ролі права людини означають для журналістів і медіа додаткові права та гарантії виконання їхніх завдань. Наприклад, коли журналісти збирають та повідомляють інформацію з питань, що становлять суспільний інтерес, їхні джерела перебувають під особливим захистом. Журналістів не можна змушувати розкривати джерела, окрім як за наказом суду.

Докладніше про свободу медіа.

Доступ до інформації

Свобода вираження поглядів  стосується також можливості вільно ділитися будь-якою інформацією та отримувати будь-яку інформацію, яка може вас цікавити. Наприклад, коли ви читаєте певну газету чи вебсайт, слухаєте радіопрограму або дивитеся телеканал. Вона також включає право громадянина на доступ як до публічної інформації, так і за певних умов до інформації з обмеженим доступом, якою володіють державні установи.

Докладніше про доступ до інформації.

Джерела

Останнє оновлення 19/12/2023