Мова ворожнечі пропагує ненависть або насильство щодо окремих осіб або груп осіб за певними ознаками. Вона не підлягає захисту на підставі свободи вираження поглядів, тому щодо неї можна законно вживати превентивних заходів та карати за неї.
Визначення
Мова ворожнечі — це будь-яка форма розпалювання, поширення або виправдання ненависті та насильства щодо особи чи групи осіб за певними ознаками, як-от стать, сексуальна орієнтація, раса, етнічна приналежність, національність, мова, соціальний статус, релігія чи інші переконання.
Існують обґрунтовані сумніви щодо коректності використання терміну «раса» та похідних від нього термінів («расове походження» тощо) з огляду на сумнівне наукове обґрунтування самого поняття «раса». Однак термін «раса» широко використовується в міжнародному праві та в національному законодавстві України. Визначення ООН терміну «расова група» спирається на спадкові фізичні ознаки, які часто є пов’язаними з географічним регіоном та не залежать від мовних, культурних, національних або релігійних чинників.
Що можна вважати мовою ворожнечі?
Існує тонка межа між тим, що можна і чого не можна вважати мовою ворожнечі. Тому важливо ретельно відрізняти мову ворожнечі від інших образливих, непопулярних або крайніх поглядів і висловлювань. Наприклад, певна заява може суперечити думці більшості, вважатися образливою і сприйматися як ненависницька, але не завжди вона розпалює ненависть чи підбурює до насильства. Дізнайтеся більше про те, як розпізнати мову ворожнечі.
Форми висловлення
Мова ворожнечі — це не лише публічні вербальні заяви, вона може так само набувати інших форм, як-от зображення, фільми, мультфільми тощо.
приклад Телевізійне інтерв’ю, в якому іммігрантів з Африки порівнюють із мавпами, або публікація серії статей, які зображують певну етнічну групу як джерело зла в країні та закликають до насильства проти неї.
Важливо усвідомлювати, що сьогодні мова ненависті може поширюватися різними способами, у тому числі через інтернет. Інтернет пропагує та підсилює мову ворожнечі, а її наслідки при цьому недооцінюють. Користувачі інтернету вважають, що анонімність надає їм певну безкарність та захист під час поширення мови ворожнечі. Однак така думка є хибною, адже влада так само повинна вживати необхідних заходів для боротьби з мовою ворожнечі, що поширюється онлайн.
приклад Коментарі на новинному інтернет-порталі, які містять особисті погрози або образливі висловлювання на адресу осіб, згаданих у статті, зі згадкою про їхнє етнічне походження.
Конфлікт між мовою ворожнечі та свободою вираження поглядів
Мова ворожнечі суперечить основним цінностям демократичного суспільства, оскільки пропагує нетерпимість, ненависть або насильство щодо інших людей. Держава зобов’язана захищати права та гідність усіх членів суспільства та підтримувати суспільний мир. Для цього вона зобов’язана запобігати мові ворожнечі, нетерпимості та дискримінації. З огляду на це, обмеження мови ворожнечі, принаймні у випадках, коли вона набуває характеру підбурювання, не порушує свободи вираження поглядів.
Кримінальне правопорушення
Мова ворожнечі є злочином, вчиненню якого держава може законно запобігти або покарати за нього. У Кримінальному кодексі України передбачено такі види покарання за мову ворожнечі, як штраф або позбавлення волі.
У кримінальних справах щодо мови ворожнечі винними може бути визнано не лише її авторів. Вас також можуть притягнути до відповідальності за самий факт поширення мови ворожнечі, якщо ви її підтримуєте. Наприклад, у разі надання майданчика для публікації або трансляції такого повідомлення.
Дізнайтеся більше про відповідальність.
Відшкодування шкоди
Особи, потерпілі внаслідок мови ворожнечі, мають право вимагати грошової компенсації від авторів або поширювачів таких висловлювань як у ході кримінального провадження, так і шляхом подання окремого цивільного позову, якщо їхні вимоги не задоволено в повному обсязі в межах кримінального провадження.
Дізнайтеся більше про те, як подати скаргу, якщо ви вважаєте, що стали жертвою мови ворожнечі.