Існують певні ситуації, коли роботодавець може наполягати на умовах, пов’язаних з віком працівника, наприклад, щодо прийому на роботу особи, яка має певну кількість років робочого стажу. Якщо ці вимоги належним чином обґрунтовані, вони не вважатимуться дискримінаційними.
Різниця у ставленні за ознакою віку не є дискримінацією, якщо вона об’єктивно та достатньо обґрунтована досягненням законної мети, зокрема законною політикою працевлаштування, цілями щодо ринку праці та професійної освіти, а також якщо засоби досягнення цієї мети є належними та необхідними.
приклад Прикладами такої різниці у ставленні можуть бути: встановлення мінімальних вимог щодо віку, вислуги років або стажу для працевлаштування або одержання переваг під час працевлаштування, встановлення граничного віку добору на основі освітніх вимог або належного стажу роботи перед виходом на пенсію. Наприклад, може існувати вимога щодо робочого стажу тривалістю 15-20 років, якщо це необхідно для виконання вкрай складної роботи.
Дізнайтеся більше про заборону дискримінації у працевлаштуванні та дискримінації за ознакою віку.