Якщо людина зазнає нерівного ставлення до себе порівняно з іншою людиною в аналогічній ситуації за ознакою інвалідності, це може призводити до дискримінації.
Що таке дискримінація за ознакою інвалідності?
До осіб з інвалідністю відносяться ті, які мають довготривалі фізичні, психічні, інтелектуальні або сенсорні порушення (наприклад, в результаті виліковної чи невиліковної хвороби), які можуть, у поєднанні з іншими перешкодами, заважати повній та ефективній участі таких осіб у житті суспільстві на рівних умовах з іншими людьми в довгостроковій перспективі.
Заборона дискримінації може порушуватися, коли людині відмовляють у певних правах або до неї ставляться інакше [краще чи гірше], ніж до когось іншого, внаслідок її інвалідності. Крім того, дискримінація може траплятися різними способами й не всі з них є безпосередніми та очевидними. Тому важливо вміти розпізнавати різні форми дискримінації.
Дискримінація за ознакою інвалідності може існувати в багатьох сферах життя. Найчастіше вона трапляється в трудових відносинах та у доступі до товарів та послуг.
Трудові відносини
Права людини передбачають заборону дискримінації в будь-якому аспекті трудових відносин, в тому числі найму, звільнення, заробітної плати, обов’язків за посадою, кар’єрного просування, навчання та будь-яких інших умов у сфері трудових відносин.
приклад Дискримінація за ознакою інвалідності може статися, якщо роботодавець відмовляє людині у кріслі колісному у працевлаштуванні під приводом того, що інші працівники не хочуть бачити людину у кріслі колісному.
Проте у сфері трудових відносин можуть бути винятки, коли відмінне ставлення за ознакою інвалідності може бути об’єктивно та обґрунтовано виправдане законною метою.
приклад Для виконання деяких робіт, наприклад, у будівництві, потрібні певні фізичні можливості, тому таку роботу не може виконувати людина у візку.
У деяких ситуаціях роботодавець повинен забезпечити належні пристосування для осіб з інвалідністю.
Товари та послуги
Так само забороненою є дискримінація виключно за ознакою інвалідності у сфері доступу до товарів та послуг: як публічних, так і приватних. Крім того, мають передбачатися належні пристосування для доступу до публічних послуг. У приватному секторі також діють певні обмеження. Наприклад, вимога щодо доступу для людей з інвалідністю має враховуватися під час спорудження нових будівель.
Разом з тим, існують ситуації, за яких відмова в доступі до певних послуг на основі інвалідності є об’єктивною та обґрунтованою й має на меті захист законних інтересів, наприклад, громадської безпеки.
приклад Дискримінація може статися, якщо особі з порушеннями зору не дозволяють увійти до кафе через уявлення про те, що це буде незручним для інших клієнтів. Проте відмова особі з порушеннями зору в отриманні водійських прав є обґрунтованою з міркувань громадської безпеки.
З цього посібника ви можете дізнатися, в яких сферах щоденного життя найчастіше трапляються дискримінаційні практики.